Reveal your Superpower

keep the memory of your hero
Reveal your Superpower
keep the memory of your hero
Reveal your Superpower
keep the memory of your hero
Reveal your Superpower
keep the memory of your hero
Reveal your Superpower
keep the memory of your hero
Reveal your Superpower
keep the memory of your hero
Ch — 4

Минулі глави світу RBTNK допомагали тобі знайти свого персонажа, розкрити свою суперсилу та створити персональний артефакт, який не дає загубитись серед темряви війни.

Ця глава присвячена спогадам про тих, хто віддав своє життя у боротьбі зі спільним ворогом та артефакту, який ці спогади зберігає.

Пам’ять — це шлях до перемоги.

Ми маємо шанувати її, щоб вона ставала джерелом сили, яке допомагає рухатись вперед і надихала продовжувати боротьбу.
Як працює глава?
Power combines with Empathy because, without it, Power would destroy everything around, and Empathy needs Power to confidently balance between emotions and feelings.
Артефакт
Артефактом цієї глави є меморіальний браслет, який зберігає і вшановує пам‘ять про полеглих. Спочатку такі браслети носили товариші полеглих на фронті, а згодом їх почали носити й у тилу — як вшанування пам’яті загиблих рідних та друзів.
Міць об’єднується з чуйністю, бо без неї міць зруйнує все навколо.
Відвазі потрібна кмітливість, щоб уберегти тебе від невиправданого ризику і необдуманих рішень.
Стійкість доповнює гнучкість, аби вистояти не тільки тілом, а й розумом.
Chapter 4 Instruction

Без спогадів з цієї глави історія боротьби виглядала б не більше, ніж комп’ютерна гра. Але памʼять робить усе справжнім.

Ch — 003

З першої глави ти вже знаєш, що світ RBTNK побудовано на шести суперсилах. Кожна суперсила має так званий «паспорт». Схематично він виглядає так:

Chapter 3 Instruction
У світі RBTNK усі суперсили існують парами, доповнюючи одна одну для досягнення гармонії та балансу – це називається комплементарність. Ось як працює комплементарність суперсил:
Міць + Чуйність
Міць об’єднується з чуйністю, бо без неї міць зруйнує все навколо, а чуйності необхідна міць, щоб впевнено балансувати поміж емоцій та почуттів.
Відвага + кмітливість
Відвазі потрібна кмітливість, щоб уберегти тебе від невиправданого ризику і необдуманих рішень, а кмітливість потребує відваги, щоб не боятися нести відповідальність за свої рішення.
Стійкість + Гнучкість
Стійкість доповнює гнучкість, аби вистояти не тільки тілом, а й розумом, а гнучкість взагалі через певний час виростає у стійкість.
Міць об’єднується з чуйністю, бо без неї міць зруйнує все навколо.
Відвазі потрібна кмітливість, щоб уберегти тебе від невиправданого ризику і необдуманих рішень.
Стійкість доповнює гнучкість, аби вистояти не тільки тілом, а й розумом.

Як і люди, об’єднуючись у пари, суперсили створюють унікальний зв’язок, який примножує досягнення і розширює всесвіт. Якщо ти готовий дізнатися свою суперсилу та її пару, тисни сюди.

Спогад

000

Alex

[ Pilot ]

Sandman
001

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Nullam scelerisque, nunc non dignissim luctus, nunc odio commodo risus, sit amet viverra tortor justo et magna. Cras in libero ut enim convallis aliquet. Duis suscipit tincidunt nisl vel fermentum. Quisque laoreet lacus vel neque iaculis, ac fermentum felis laoreet. Nam venenatis pretium nulla, vel consectetur velit elementum non. Fusce vel ligula sed ipsum ultrices rhoncus sit amet non lectus. Sed eget feugiat erat. Aenean gravida, orci nec hendrerit sollicitudin, orci nisi accumsan nunc, a sagittis ipsum arcu vel libero. Proin facilisis.

Alice Wolf, girlfriend
Oleksiy

[ Drive ]

Melnyk
002

Vivamus pharetra libero ut risus fermentum, nec luctus nisi tincidunt. Integer vehicula arcu non velit tincidunt, sit amet porttitor sapien feugiat. Curabitur ornare lacus sed lectus dictum, vitae convallis metus feugiat. Fusce rhoncus tellus sit amet nulla scelerisque, quis consequat sapien efficitur. Nulla facilisi. Praesent eleifend turpis id sem vulputate, sed aliquet mauris tempor. Cras auctor diam a enim feugiat, a dictum nunc suscipit. Vestibulum at nunc vel arcu consequat dictum in vitae ligula.

Glib Melnyk, brother
Anastasia

[ Valkiria ]

Romanenko
003

Praesent dapibus nisl ut ligula fringilla, at condimentum nisi scelerisque. Maecenas blandit justo ac nulla tempor, quis vehicula ligula aliquam. Aliquam erat volutpat. Sed convallis risus eu odio varius, nec vestibulum mauris pharetra. Nulla euismod orci id arcu feugiat, sed hendrerit felis bibendum. In et lorem eget metus scelerisque tristique at vel justo. Curabitur nec quam ac lorem ullamcorper viverra in vel erat. Morbi posuere purus non orci auctor, vel malesuada ligula aliquam. Integer faucibus urna sed nunc mollis, vitae sollicitudin eros pretium.

Svitlana, colleague
Іван

[ Мотив ]

Воропай
005
25.07.2024

Ви могли б зустрічати Івана в найкращих київських барах. Він любив вгадувати смаки своїх гостей і дивувати власними оригінальними твістами на класичні коктейлі. А з тими хто затримувався біля барної стійки довше, він обговорював джаз, мистецтво й арт-хаузне кіно. Коли почалось повномасштабне вторгнення, Іван лишився в Києві. Він категорично відмовився виїхати на захід країни. Натомість розвозив їжу та ліки сусідам похилого віку. Іван ніколи не був голослівним, але завжди вражав своєю принциповістю. Він часто казав, що для нього неприпустимі дві речі: брати в руки зброю та жити в страху. Він добре розумів, що його можуть призвати, проте ніколи не ховався. Щодня їздив на улюблену роботу через пів міста.

Перше що він сказав, після отримання повістки: «я буду служити». Іван вирішив воювати саме в піхоті. Він вважав цей найтяжчий і найнебезпечніший спосіб протистояння ворогу єдиним прийнятним для себе. Вночі 25 липня, під час виходу з позицій, побратима Івана було поранено. Іван намагався евакуювати його. В цей момент дрон скинув на них вибухівку. Тіла Івана і його побратима досі лишаються на полі бою.

Позивний «Мотив» Іван обрав собі сам. Мотив «як мелодія або якась тема яка може бути в різному вигляді але все одно лишається собою. І скорочено від мотивація».

Катя, сестра
Станіслав

[ УКР ]

Шестопал
006
17.06.2023

Після загибелі Стаса не минуло жодного дня, щоб я не згадувала його. Це 495 днів, коли в найнеочікуваніший момент накочується пустий біль. Це відчуття складно описати словами, але, на жаль, є багато людей, які зрозуміють його. Я вдячна долі за те, що вона подарувала мені такого друга, бо інакше я могла б ніколи не дізнатися, що люди такого високого ґатунку взагалі існують. Стас був людяним, безкомпромісним і доблесним. У ньому не було внутрішніх розбіжностей і сумнівів, бо він завжди був чесним з собою, і зробив цю чесність своєю силою. Він умів перетворити складні речі на прості, а іноді й смішні.

Він вмів жити легко, і я думаю, що це його вдача: це або є, або нема. У Стаса було. А ще він чудово малював, і всі стаканчики з-під кави, які я залишала в машині, він розмальовував. На щастя, вони залишилися. Ніколи б не подумала, що звичайний паперовий стаканчик може так багато важити.

Кожного разу, коли мені страшно і треба на щось зважитись, я згадую Стаса. Я знаю, що він би точно не боявся і вже б зробив це сто разів. І я просто йду і роблю.

Анастасія, колега
Сергій

[ Честер ]

Куриленко
007
15.06.2023

Ти любив життя. Щиро, без обмежень насолоджувався кожною миттю, радів, не боявся бути собою. Ти мав неймовірну силу, найдобріше серце і світлий розум. Для мене ти був і завжди залишишся найкращим. Кожен день поряд з тобою, кожен момент і кожне повідомлення назавжди залишаться в моєму серці. Ти обожнював робити сюрпризи, від яких я щиро і по-дитячому раділа, і це не про щось дороге — це були дрібнички, які робили мене щасливою. Я вдячна за кохання і за ті моменти, які ти мені подарував. Я дуже сумую за тобою, як сьогодні, так і вчора, завжди.

Сергій навчив мене кохати й цінувати, не озиратися назад і не шкодувати про минуле. Завжди казав, що він мій мур і опора, і що завжди буде поряд. А якщо життя вирішить інакше, то коли стане нестерпно важко, потрібно згадувати все, що було, і це дасть сил. І так і є — ці спогади завжди дають мені поштовх рухатися вперед. Саме він навчив мене жити це життя, а не просто виживати. Назавжди мій Честер.

Євгенія, наречена
Олег

[ Партизан ]

Биховець
008
28.04.2023

Якби я зараз зібрала всіх, хто зустрічав Олега на своєму шляху, ніхто не зміг би згадати випадку, де він був би несправедливим, завдав образи чи болю. Олег ніби збирав цей світ у свої долоні: грів тих, кому було холодно, і дмухав на тих, хто потерпав від спеки. Він був футбольним талантом. На сторінці його рідного клубу «Волинка» ім'я Олега досі згадують майже в кожному пості — від гольової передачі до титулу кращого бомбардира сезону. Він чудово жартував і вмів знаходити підхід до кожного. З окопів писав друзям щось на кшталт: «Як твоя депресія? Ти лікуєшся?». У ньому жив цілий світ. І росіяни вбили його.

Світ, попри все, добрий до тих, хто, навіть мавши холод у своїх долонях, шукає способи зігріти його. У світі безліч зла, воно проникає в кожну шпаринку. Але важливо не те, наскільки ти схожий зі злом, а те, скільки в тобі є добра, щоб протистояти йому. У світі не стало нашого Гаррі Поттера без окулярів і зі шрамами від мінометного обстрілу, але збереглися його обійми й вічне: «сподіваюся, ми не загубимося».

Краща подруга й шахтарська любов
Юра

[ Тренер ]

009
02.04.2023

Коли Тренер був поруч із нами на задачах, а це траплялося майже постійно, я завжди знав, що в безпеці. Він був настільки здібним і навченим у військовій справі, що його слова не викликали сумнівів, а всі рішення і вказівки були точними та правильними. Його називали «ходячою військовою енциклопедією» — до нього зверталися за порадами, і він завжди мав відповідь. Я бачив, як він приймав рішення, з якою відповідальністю підходив до планування. Я відчував, як глибоко він переживав втрату своїх людей. Його мотивація і енергія надихали всіх навколо теж прикладати зусилля, навчатися, розвиватися — він показував це своїм прикладом. Він завжди пам’ятається мені усміхненим, веселим, простим у спілкуванні. Він умів перемикатися, відкидати весь негатив і продовжувати рух вперед.

Він навчив мене розуміти свою роль: бути опорою для близьких і готовим до самопожертви заради своїх людей.

Роман, побратим
Артур

[ Спокій ]

Ченакал
010
16.02.2024

Ми познайомилися ще підлітками, коли Артур тільки переїхав до Києва, і зустрілися у компанії спільних друзів. Одного разу ми гуляли допізна, я вже дуже запізнилася додому, і тато був розлючений. Артур узяв у мене телефон і сказав: «Андрій Вікторович, я обіцяю, що привезу вашу доньку додому». І, як ви думаєте, таки привіз. Він завжди був відповідальним, турботливим і дуже емпатичним. Тато це знав, і завжди дозволяв мені гуляти з Артуром хоч до ранку.

Ми дружили якнайкраще, разом проходили всі підліткові турбулентності, підтримували одне одного в коханні та розставаннях. Останні роки ми не були дуже близькі, але щоразу зустрічалися з тією ж радістю, як у дитинстві.

Його життєвий девіз був: «Завжди будь на позитиві!». Він завжди казав мені, що все буде добре, навіть коли здавалося, що виходу немає і все пропало.

Оля, подруга
Назар

[ Лібер ]

011
серпень 2023

Я завжди пам’ятав його як веселого і дуже смішного друга мого дядька, який завжди дивився на все з позитивом. З роками я починав дивуватися йому все більше, бо не міг уявити, що людина може мати настільки позитивний погляд на все, що відбувається навколо.

Він навчив мене бачити життя крізь призму позитиву й сміятися з того, що не можеш змінити. Бо це — про твоє ставлення до ситуацій.

Юра, сусід
Крістофер

[ ]

Перрі
012
07.01.2023

З Крістофером я познайомилася у квітні 2022 року. Він відгукнувся на прохання допомогти возити мене та мого друга, іноземного блогера і волонтера, по Київській області, щоб задокументувати сліди війни. На відміну від багатьох іноземців, які приїхали до України на початку повномасштабного вторгнення у пошуках слави, Крістофер не прагнув визнання, не сидів у кав’ярнях Львова — він вже тоді рвався на фронт, щоб евакуйовувати людей. Його відвага неймовірно вражала, і я намагалася зрозуміти, чому молодий британець готовий ризикувати життям заради України.

За майже рік Крістофер та його друзі-волонтери евакуювали понад 400 людей із лінії зіткнення. 6 січня він та його друг Ендрю поїхали в Соледар, щоб врятувати стареньку жінку, але місто вже захопили вагнерівці. Ймовірно, вони катували і жорстоко вбили хлопців.

Кріс показав, що для того, щоб зробити щось важливе для країни, не потрібно бути культурно чи національно прив’язаним до неї.

Юлія, колега
[ Добрий ]

[ ]

013
02.01.2023

Ми познайомились з Добрим влітку 2022. Він був командиром штурмового взводу, і коли дізнався, що до нього у взвод прийде медик, зробив усе, щоб познайомити мене з бійцями та забезпечити всім необхідним. Він знав і вмів усе, що тільки може знати і вміти військова людина. Ми разом протоптували евакуаційні шляхи, і він навчав мене знімати розтяжки, виявляти міни та залишатися непоміченим, навіть коли ворог спостерігає з іншого кінця поля. А головне – бути людиною, хоч в тилу, хоч в окопі. Всі, хто був поряд з Добрим ставали один для одного найкращими друзями, для своїх він був і батьком, і другом. Добрий завжди був там, де ніхто інший не ще не був, і завжди — першим. Його не стало в Соледарі на початку 2023 року, де ми разом відбивали наступ ворога.

Він навчив мене, що відносини і піклування — це основа служби, і це завжди працює в обидві сторони.

Червоний, побратим
Григорій

[ Gregory ]

Ткаченко
025
30.08.2023

Ми познайомилися на роботі. Відразу було видно, що він відповідальний, сильний духом, вміє досягати поставлених цілей, а головне — людяний! Ми працювали пліч-о-пліч трохи менше року, але за цей час він став для мене прикладом. З початком повномасштабного вторгнення Григорій відразу призвався захищати країну. Те, як далеко він просунувся за рік у військовій справі, і той рід військ, до якого він потрапив, лише підтвердили, якою сильною, стійкою і відповідальною людиною він був.

Щодня про нього нагадують його кейси, які він зробив на роботі, бо я залишилася працювати в тому ж місці, де ми познайомилися. Я досі згадую, як була здивована, дізнавшись, що він прийшов до IT зі сфери професійного сомельє. Від сомельє — до тестувальника, а потім — до Захисника України.

Григорій навчив мене, що ніколи не пізно щось змінювати, що потрібно цінувати кожен момент. І він довів, що порядність, людяність і готовність допомогти іншим існують і досі.

Катя, колега та друг
Ілона

[ ]

026
25.06.2023

Моя сильна подруга, яка ніколи не давала відчути себе слабкою.

Вона навчила мене розуміння, що всі смертні, навіть тендітні дівчата в званні високих офіцерів.

Богдан, той, хто мав бути на її місці
Василь

[ Ярий ]

Яремко
027
25.01.2024

Фантастична локшина з фазаном, яку готував Ярий, назавжди залишиться в пам’яті. Це було в розбитому вщент селі Терни Донецької області. Фазана Ярий вполював того ж ранку, а вже ввечері ми насолоджувалися його стравою.

Того дня Ярий показав, що людина здатна створити справжній затишок і комфорт у будь-яких умовах, якщо має бажання. Це неймовірно надихнуло, бо це і є ми — українці. Це наша характерна риса.

Костянтин і Влада Ліберови
Денис

[ Гефест ]

Зелений
028
08.05.2024

Справжній воїн, захисник і друг. Людина, на якій трималася велика частина нашої віри. Він був силою і натхненням для всіх, хто його знав. Незмінний менеджер Honey на Подолі, старший лейтенант НГУ, і той самий Ден, який що Великодня «пік паски та орків». Ден, який тримав кордони нашої Незалежності.

Ден «Гефест», якого забрав до себе його бог. Ден, чий вогонь назавжди залишиться в наших серцях.

Команда Honey та Завертайло