Захисник Артур: розмова з молодшим сержантом відділення комунікацій 63 бригади

У світі RBTNK є 6 персонажів, які разом виборюють перемогу: Захисник, Медик, Рятувальник (фронт) та Волонтер, Журналіст, Працівник (тил). Ці супергерої серед нас: зі своїм бекграундом, скілами та суперсилами — різні, але об‘єднані спільною метою. Ми хочемо, щоб спільнота RBTNK знала про них більше. Тож у рубриці Superheroes говоримо з нашими героями про важливе: чому вони обрали цю роль, яка їх місія, їх мрії та артефакти, які допомагають триматись.

Сьогодні спілкуємось з Артуром Дмитришиним — молодшим сержантом відділення комунікацій 63 бригади і автором YouTube-каналу кіп ґоінґ.

Артуре, привіт! Розкажи, як ти потрапив у військо?

До того, як долучився до лав ЗСУ, я працював проджект-менеджером в IT-компанії. Забирав на себе усі проблеми і допомагав девелоперам краще робити свою роботу. Паралельно у вільний час вів маленький блог, де розповідав про своє життя і як намагаюсь зробити його трохи кращим. Роблю це і досі, блог називається кіп ґоінґ. 

Потім вирішив долучитись до війська і пішов служити до відділення комунікацій 63 бригади ОМБР. Тут я створюю контент про бригаду, наших бійців. І організовую збори.

Чому обрав саме цю роль на війні?

Я мав відповідні навички. Знав, як розповідати історії, як робити їх відомими і впізнаваними. Знав, як будувати бренд. Вирішив, що так я буду тут найбільш корисним.

Я соромлюсь називати себе військовим, бо служу на тиловій посаді. Те, що я роблю, вважаю просто роботою. Без графіків і вихідних — але роботою, якій намагаюсь віддаватись на повну

«Те, що я роблю, вважаю просто роботою»

В чому вбачаєш свою місію?

Розповідати історії наших героїв. Хлопці і дівчата щодня роблять щось надзвичайне, жертвуючи найдорожчим — життям, здоров’ям. Часто героїчні подвиги залишаються непоміченими, а моє завдання — робити так, щоб люди дізнавались, яку насправді ціну платять ті, хто нас захищає. 

«Моє завдання — робити так, щоб люди дізнавались, яку насправді ціну платять ті, хто нас захищає»

Це допомагає будувати місток між тилом і фронтом?

Так, гадаю, все впирається в комунікацію. Тилу і фронту потрібно говорити і знаходити спільні точки. Ми розділяємось в дуже багатьох питаннях, але нам треба об’єднуватись. А для цього — комунікувати.

Розкажи улюблену історію зі служби

В нашій бригаді є іноземці. Один з них — Брюс. Американець, 25 років, колишній морський піхотинець. Приїхав в Україну, бо зрозумів, що має навички, які будуть корисні тут, і не зміг лишатись вдома. Він настільки класно вивчив мову за час перебування тут, що, коли брав полоненого, спілкувався з ним українською. «На коліна, будь ласка», «Сигарету будеш?», «Я не буду стріляти» — все чистою українською. Мене дивує найбільше, що він не вчив якісь базові фрази російською (це частіше за все відбувається з іноземцями). Він вивчив українську і наголошує на важливості цього. Ми з ним здружились і я вчу його деяким словам. Вивчили «кохання» — значно глибше слово за «любов». Коли бачились крайній раз, він пишався, що тепер знає таке слово від мене.

Про що ти мрієш зараз?

Мрію знову почати мріяти. Знову почати бачити перспективи у майбутньому. Знову полюбити життя. Просто — жити нормальне життя, сповнене радості, хороших і поганих моментів (бо без поганих теж буде нецікаво). Але є ще дитяча мрія. З дитинства бачив у мультиках і фільмах дирижаблі — вони виглядали такими грандіозними, такими красивими. Мрію колись політати на дирижаблі :)

«Мрію знову почати мріяти»

Що додає тобі віри і впертості продовжувати боротьбу?

Наші хлопці, які працюють на передку. Я регулярно спілкуюсь з ними, і вони настільки сильно надихають своєю силою. Це титани. І я розумію, що навіть з усіма своїми проблемами і загонами просто не можу здатись. Бо тоді я підведу їх. А я не можу їх підвести.

«Не можу здатись, бо тоді я підведу їх. А я не можу їх підвести»

Які артефакти завжди з тобою і допомагають триматися?

Перший — це маленький голуб, як з фільму «Сам удома 2». Один такий у моєї дівчини, другий — у мене. Ношу в бронежилеті, в кишеньці біля серця. Кажу, що цілий саме завдяки йому. Він мене оберігає.

Другий — це капібара :) Кілька місяців назад я був у відпустці, і ми з дівчиною виграли капібару в автоматі іграшок. Та капібара залишилась у неї, але вона подарувала мені іншу. І ця тепер зі мною спить.

Третій — це хрестик. Я не вважаю себе глибоко релігійною людиною, але вірю, що символи, яким ти надаєш значення, справді можуть працювати. Я попросив свою хрещену маму надіслати мені освячений хрестик і весь час його ношу.

А що на твоєму жетоні?

Цитата, яку приписують Вінстону Черчиллю: If you`re going through hell, just keep going («Якщо ти проходиш через пекло — просто продовжуй іти»). Це дуже перегукується з назвою мого блогу кіп ґоінґ (keep going). Я трактую це для себе так: навіть якщо в твоєму житті дуже складні обставини, навіть якщо ти в найгіршому своєму стані — продовжуй рухатись. Пекло — це лише ще один етап, через який потрібно пройти. Так чи інакше, ти дійдеш до чогось хорошого. Стане легше.

«Пекло — це лише ще один етап, через який потрібно пройти»

І останнє: якщо уявити, що можеш стати будь-яким персонажем гри — кого обереш?

Можу сказати персонажа книги :) Це був би Роберт Ленґдон з книг Дена Брауна. Мені завжди подобалось, як він потрапляє в різні абсолютно дебільні ситуації, а потім за допомогою свого розуму, знання символів і всякого такого вибирається з них.

Носи символи, що об'єднують. Замовляй жетон RBTNK, як у Артура, та долучайся до нашої спільноти.